Jeremiah 44

Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться. 1Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів. 2Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.

4

5Ла́гідна відповідь гнів відверта́є, а слово вра́зливе гнів підійма́є. 6Язик мудрих — то добре знання́, а уста́ нерозумних глупо́ту висло́влюють. 7Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих. 8Язик ла́гідний — то дерево життя, а лука́вство його — залама́ння на дусі. 9Зневажає безумний напучення ба́тькове, а хто береже осторо́гу, стає розумніший. 10Дім праведного — скарб великий, а в пло́ді безбожного — бе́злад. 11Уста мудрих знання́ розсівають, а серце ▼

▼У біблійній мові „серце“ — це часто центр знання, розум.

безглу́здих не так. 12Жертва безбожних — оги́да для Господа, а молитва невинних — Його уподо́ба. 13Господе́ві огида — дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає. 14Люта кара на то́го, хто путь оставляє, а хто осторо́гу нена́видить, той умирає. 15Шео́л й Аваддо́н перед Господом, — тим більше серця́ ▼

▼У біблійній мові „серце“ — це часто центр знання, розум.

синів лю́дських! 16Насмі́шник не любить карта́ння собі, — він до мудрих не пі́де. 17Ра́дісне серце лице весели́ть, а при сму́тку серде́чному дух приголо́мшений. 18Серце ▼

▼У біблійній мові „серце“ — це часто центр знання, розум.

розумне шукає знання́, а уста безумних глупо́ту пасу́ть. 19Нужде́нному всі́ дні лихі, кому ж добре на серці, у того гости́на постійно. 20Ліпше мале у Господньому стра́ху, ані ж скарб великий, та триво́га при то́му. 21Ліпша пожи́ва яри́нна, і при тому любов, аніж тучний віл, та нена́висть при то́му. 22Гнівли́ва люди́на роздра́жнює сварку, терпели́ва ж у гніві вспоко́ює за́колот. 23Дорога лінивого — то тернови́ння, а путь щирих — дорога гладка́. 24Мудрий син тішить ба́тька свого́, а люди́на безумна пого́рджує матір'ю своєю́. 25Глупо́та — то радість для нерозумного, а люди́на розумна дорогою про́стою ходить. 26Ламаються за́думи з бра́ку пора́ди, при числе́нності ж ра́дників спо́вняться. 27Радість люди́ні — у відповіді його уст, а слово на ча́сі своєму — яке воно добре! 28Путь життя для премудрого — уго́ру, щоб відда́люватись від шео́лу внизу́. 29Дім пишних руйнує Госпо́дь, але ста́вить межу́ для вдови. 30Думки злого — оги́да для Господа, але чисті для Нього приє́мні слова́.